Joomla Templates and Joomla Extensions by ZooTemplate.com

Семінари-практикуми - «У світі прекрасного»

Головна статті
Семінари-практикуми
«У світі прекрасного»
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (4-Й Р. Ж.)
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (5-Й Р.Ж.)
ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (6-Й Р. Ж.)
Музична казка - опера
КОНСПЕКТ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАНЯТТЯ
«Трудове виховання дошкільників»
«Зміцнення здоров’я дитини»
“Моральне виховання дошкільників”
Всі сторінки

«У світі прекрасного» 

Керівник: вихователь – методист Н. Турук

Мета: Сприяти підвищенню фахового рівня, професійної компетентності педагогів з проблеми організації трудової діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Створити оптимальні умови для реалізації завдань предметно – практичної діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

Учасники семінару – практикуму: педагоги ДНЗ №8

Запрошені: методист управління освіти Т. В. Мороченець

педагоги днз міста

План роботи

1. Презентація роботи педагогів дошкільного навчального закладу по темі «Художньо – естетичний розвиток дошкільників»

2. Формування життєвої компетентності дошкільника засобами образотворчого мистецтва та художньої праці

2. Розвиток творчих здібності дошкільників засобами художньо – театралізованої діяльності

3. Практичний показ:

- музично - театралізоване дійство:

Опера «Як сонечко шукало братика»;

- заняття гуртка «Маленькі фантазери»

Тема : Осінні фантазії»

4. Виставка методичних посібників та напрацювань педагогів днз по темі: «Художньо – естетичне виховання дошкільників»

4. Виставка дитячих робіт по образотворчій діяльності та художній праці на тему «Цей прекрасний світ навколо нас»

Матеріали до семінару – практикуму

Формування життєвої компетентності дошкільника засобами  образотворчого мистецтва та художньої праці

Зміни в житті суспільства зумовили зміни в соціальному замовленні щодо дошкільної ланки освіти як основи становлення життєвої компетентності дитини. Сучасний дошкільний заклад забезпечує навчання, виховання, розвиток кожної дитини. Сучасна філософія дошкільної освіти висуває погляд на дитину як цінність, підкреслює безумовну віру в її потенційні можливості та природну обдарованість.

Життєва компетентність – це обізнаність, уміння, вправність у певному колі питань, тобто йдеться про обізнаність дитини в усіх сферах життя, ціннісні ставлення дошкільника до себе, людей, довкілля, речей тощо. Показниками життєвої компетентності є насамперед активність дитини в ігровій, предметно-практичній діяльності, спілкуванні, сформованість у неї базових якостей особистості. Життєво компетентна дитина адекватно поводиться в різноманітних ситуаціях, є в них активним суб'єктом, проявляє власне Я.

Кожна дитина - це унікальний світ! У кожної дитини є прекрасні здібності й таланти, яким треба допомогти виявитися й розвитися повною мірою . Для цього ми використовуємо в нашому дитячому садку ряд методик, що добре зарекомендували себе серед фахівців у дошкільному утворенні. Усі діти дуже різні, у кожній родині — свої традиції й своє життя. Батьки та всі близькі дитині люди вірять, що їхня дитина дуже здібна, сприйнятлива, і хочуть, щоб він одержав гідне дошкільне утворення й опанував усіма навичками, які будуть необхідні йому в майбутньому.

У нашому дошкільному закладі педагоги здійснюють свою діяльність відповідно до теорії розвитку дитини ,створеної відомим психологом,професором О.Запорожцем,за якою специфічно дитячі види образотвор-

чої діяльності, зокрема малювання, ліплення, аплікація, художня праця,відіграють важливу роль у розумовому ,моральному й естетичному розвитку дітей. Зокрема,заняття з образотворчої діяльності привчають дитину аналізувати,порівнювати,сприяють розвитку пам’яті,уяви і фантазії. Образотворча діяльність сприяє формуванню не лише спеціальних умінь,а і загальних,які є базовими для формування життєвої

компетентності дітей. Серед спеціальних умінь основними є такі:формулювати задум і утримувати його в пам’яті протягом діяльності;використовувати такі засоби виразності,як колір ,форма,композиція;оцінювати свої малюнки,відмічаючи при цьому їх якість,зміст,естетичну привабливість. Крім того,діти набувають загальних умінь,зокрема:планувати свою діяльність;діяти відповідно до інструкції дорослого;здійснювати самоконтроль ;самостійно знаходити способи розв’язання поставленого завдання;доводити розпочату справу до кінця.

Розвиток творчих здібностей - одне з найголовніших завдань дошкільної освіти. Видатний педагог В.Сухомлинський писав:»Витоки здібностей дітей - на кінчиках їхніх пальців. Від пальців,образно кажучи,йдуть найтонші струмочки,які живлять джерело творчої думки.» Образотворча діяльність - найбільш ефективний засіб розвитку творчих здібностей дітей .Тому педагоги нашого ДНЗ пріоритетним напрямком роботи на 2011-2012н.р.обрали : розвиток творчих здібностей дітей через художньо-естетичну діяльність.

Одне з найулюбленіших занять дітей - малювання .Діти охоче погоджуються на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться за роботу. Для них малювання -своєрідна гра .Цей вид діяльності захоплює і тішить їх. Дітям дуже подобаються заняття ,на яких ми знайомимо з нетрадиційними техніками малювання. Діти молодшої групи залюбки малюють пальчиком,відкритою долонькою,кулачками. Ці ж прийоми використовуємо і в інших вікових групах,але з ускладненням. З дітьми середньої групи використовуємо такі техніки :кляксографія, крапкування, малювання зім’ятим папером ,монотипія ,малювання квачиком, восковою свічкою. Старші дошкільники із задоволенням працюють в техніці кляксографії,монотипії,штрихування,ниткографії,вуглинкою, восковою свічкою,малюють на зволоженому папері .Цікавою для дошкільнят є техніка штампування .Для цього використовуємо готові штампи і виготовляємо з овочів. Часто пропонуємо дітям об’єднувати у роботах декілька технік, домальовувати за власною уявою та фантазією. Нетрадиційні техніки малювання дають змогу створити сприятливі умови для розвитку творчих здібностей кожної дитини. Заняття з малювання відкривають перед дітьми цілий світ розмаїття кольорів,захоплюють таємницею народження кольору, викликають естетичну насолоду.

Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина, так і пластилін або солоне тісто. Своєрідність ліплення полягає в тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах. Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють, використовуються в ігровій діяльності. Під час підготовки до ліплення дитина отримує багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв'язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам'яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів. На заняттях дитина отримує відомості про способи ліплення і сама навчається це робити. На основі свого досвіду вона намагається самостійно вирішити навчальні завдання, а з часом ця самостійність переростає у творчість. У процесі ліплення більше, ніж у будь-якій діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільникові надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності. Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує її.Для дітей трьох-чотирьох років рекомендується ліпити: стовпчики, апельсини, вишеньки, бублики, кренделі, коржики, пиріжки, вареники та ін Для роботи з дітьми п'яти років рекомендується ліпити: яблучко, моркву, мисочку, тарілочку, чашечку, пташку та ін, де в основі ліплення предметів лежать форми циліндра, конуса (овочі, фрукти, іграшки та ін) наводяться такі прийоми ліплення, як заокруглення та загострення (морква, літак), вдавлювання (кошик, чашечка, блюдце), загинання країв, з'єднання частин, поділ глини на частини і з'єднання їх прикладанням, притискуванням, примазуванням. Для дітей шести-семи років рекомендується ліпити: півника, курочку, качечку, гуску, лебедя, пташку на підставці, синицю, снігурів, білочку, зайчика, котика, собачку, лисичку, ведмедика, та ін, в яких показані різні способи ліплення: конструктивний, пластичний, комбінований; прийоми згладжування, щільного притискання. Папір-доступний для дітей матеріал .Малюки починають займатися аплікацією ще у молодшій групі і дуже радіють тому,що зробили власними руками. На перших заняттях ознайомлюємо малюків з властивостями паперу,привертаємо їхню увагу до паперу як матеріалу ,який можна перетворювати – жмакати,складати , різати .У середній групі діти починають працювати з ножицями. З цього віку знайомимо дітей з мистецтвом орігамі .Виготовлення іграшок з паперу шляхом складання – не лише цікаве,а й корисне для дітей дошкільного віку,адже при цьому розвиваються м’язи рук, окомір, дрібна моторика. Така діяльність позитивно впливає на розвиток дітей.

Заняття з художньої праці посідають вагоме місце у роботі з дошкільниками .Адже саме художня праця забезпечує різнобічну діяльність дітей з різними видами матеріалів:з папером та картоном,з тканиною ,з природним матеріалом .Заняття з художньої праці формують у дітей морально-естетичні уявлення,розвивають ініціативу і творчість,розумові здібності ,пам'ять і логічне мислення,сприяють прояву особистих нахилів і здібностей .Різноманітні за своїм зовнішнім виглядом і технологічними особливостями матеріали створюють невичерпні можливості для розвитку дитячої фантазії, стимулюють до нових пошуків. Під час виготовлення виробів перед дітьми постають проблемні ситуації, розв’язання яких потребує певних знань : як правильно дібрати матеріал необхідної форми, який спосіб з’єднання деталей іграшки вибрати. У процесі такої наполегливої роботи в них формуються наполегливість,цілеспрямованість,уміння доводити розпочату справу до кінця.

Діти виростають, ідуть у широкий світ .Але навички,набуті у дошкільному віці,залишаються з ними на все життя. Сподіваємось, що знання та уміння, які діти отримали на заняттях із зображувальної діяльності, допоможуть їм у майбутньому обрати професію чи зацікавитись мистецтвом по-справжньому.

Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами художньо – театралізованої діяльності

У Базовій Програмі розвитку дитини до¬шкільного віку «Я у Світі» окреслені основні шляхи реформування національної освіти, що передбачають впровадження нових під¬ходів виховних систем, форм і методів вихо¬вання, що відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей, починаючи з раннього дитинства.

Одним із основних показників компетент¬ності дошкільника у світі музики є дитяча творчість. Народна педагогіка та спеціальні дослідження переконливо довели, що до¬шкільне дитинство, яке становить лише де¬сяту частину життя людини, має надзвичайно важливе значення у становленні особистості.

Театралізована діяльність є ефективним засобом педагогічного впливу на розвиток особистості дошкільника. Вона передбачає формування в дошкільників умінь «входити в образ» та «утримувати» його впродовж усієї театралізованої діяльності; усвідомлювати мовленнєві та виконавські дії; передавати характерні особливості різних художніх об¬разів; переносити здобуті уявлення в само¬стійну ігрову діяльність; прищеплювати дітям інтерес до театру як до виду мистецтва.

У розмаїтті засобів впливу на формування особистості дитини дошкільного віку, важливе місце посідає театр. Цей особливий вид мистецтва органічно поєднує у собі художнє слово, драматичну дію, музику, живопис і літературу. Театр допомагає дитині глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає її до самовдосконалення, викликаючи естетичні почуття та емоції, розширює світогляд та мовленнєві здібності.

Під час театралізованої діяльності формуються особистісні моральні якості, долаються недоліки: сором'язливим та невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили, невгамовним - навчитися витримки. Театр - це високий рівень естетичного виховання, позитивного впливу на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію народу.

І тому педагоги нашого дошкільного навчального закладу великого значення надають театрально-ігровій діяльності дошкільників. Для цього широко використовують у роботі народні та авторські казки. Адже казка - активна естетична творчість, вона починається з простої розповіді й переходить у вищу форму - інсценівку.

Залучати дітей до театрально-ігрової діяльності починаємо з раннього віку. Це театр іграшок, театр на фланелеграфі, настільний, пальчиковий театри, створені вихователями театри хитунців, павутинок та «топотушок». Прості за змістом казки та розповіді, яскраві, естетично оформлені персонажі та декорації театрів приваблюють малюків, викликають позитивні емоції, сприяють розвитку комунікативних умінь ти навичок. Для старших дошкільнят це вже ігри-драматизації та імпровізації, лялькові вистави за участю самих дітей. Діти з великою радістю переглядають показані дорослими дійства і із задоволенням беруть участь у них.

У кожній групі нашого закладу відведено місце для театрально-ігрової діяльності дітей. Тут розміщені різні види театрів, атрибути, костюми для ігор-драматизацій. Діти мають змогу протягом дня зустрічатися з героями улюблених казок, перевтілюватися у певного героя, передавати його характер. І це наші діти роблять із задоволенням. Адже театр - це завжди свято. Воно об'єднує та згуртовує дітей. Вони вчаться на чужих вчинках аналізувати свою поведінку, розуміти своїх однолітків, старших людей. А педагогам важливо виявити в кожному вихованцеві його здібності, нахили. Проте, ми аж ніяк не поділяємо дітей на здібних і нездібних до сценічної діяльності. З ними всіма можна розігрувати будь-який сюжет, бо малі відтворюють сценічне дійство легко, щиро й самобутньо. Недарма К.Станіславський зауважив, що акторам слід вчитися щирості у мистецтві саме у дітей.

У дошкільному закладі діють театральний гурток «Маленькі актори» (керівник Шах М. В.) та творча група педагогів «Театралізована діяльність у ДНЗ». У садку працює практичний психолог Лукша Т.І., яка неабияку увагу приділяє розвитку творчої уяви у дітей. Вагомий внесок роблять вихователі через організацію самостійної художньої діяльності малят, театралізованих ігор та дозвіль. Музичні керівники Бєлєнкова Л.Г. та Филонич Є.В. під час музичних занять та гурткової роботи (гурток «Театральне музичне віконце» керівник Филонич Є.В., гурток «Музичний театр» керівник Бєлєнкова Л.Г.) розвивають у дітей артистичні, співочі здібності, навчають грі на музичних інструментах.

Під час театрально-ігрової діяльності дітей розвиваються творчі та інтелектуальні здібності, вдосконалюється координація рухів, жестів, міміки, розвивається виразність мовлення. Дошкільники набувають багатьох корисних практичних умінь та навичок. Вони навчаються працювати з різними театральними ляльками: водити їх, озвучувати, передавати характер персонажа; виражати почуття героїв у міміці та жестах, обігрувати сюжети улюблених казок через гру-драматизацію та різні види театрів. А таких у нас чимало. Як підсумок роботи педагогів ДНЗ по організації театрально-ігрової діяльності є показ вистав, ігор-драматизацій, театральних дійств. Музичний керівник Бєлєнкова Л.Г. з учасниками гуртка «Музичний театр» показали малятам музичну казку «Гарбузова родина», «Казка стукає у двері». Педагоги, які працюють у творчій групі «Театралізована діяльність у ДНЗ» підготували для дітей лялькові вистави «Заєць-кравець», «Кулька вередулька», «Допитливий півник», «Хто сказав: «Няв!»?», «Як їжачок набрав голок». Після вистави у залі хвилююча, урочиста атмосфера. Ми бачимо щасливі усмішки, палаючі очі, радісні обличчя маленьких акторів та їхніх однолітків - глядачів! Що може красномовніше за це свідчити про любов дітей до театру! І нам, педагогам, хочеться і надалі продовжувати поглиблено працювати над організацією театрально-ігрової діяльності вихованців.

Театралізовані ігри — розігрування в ролях певного літературного твору і відтворення за допомогою виразних засобів (інтонації, міміки, жестів, пози, ходи) конкретних образів. Вони дозволяють звертатися до різних видів художньої діяльності дітей, надають можливості для різноманітних творчих проявів, включають не тільки дії дітей з ляльковими персонажами або власні дії відповідно до ролей, а літературну діяльність (вибір теми, складання або інсценування літературних творів тощо); образотворчу (оформлення костюмів персонажів, малювання декорацій, виготовлення необхідних атрибутів); музичну (виконання знайомих пісеньок від особи персонажів, їх інсценування, наспівування, пританцьовування тощо). Як бачимо, це досить складний вид дитячої діяльності.

Адже театралізована гра вимагає від дітей наявності певних художніх інтересів, достатньо сильних вражень від сприймання художніх творів, певних виконавчих навиків, володіння засобами виразності.

У театралізованій грі яскраво проявляється і розвивається дитяча творчість. В ній дошкільнята одночасно стають і драматургами, і режисерами. І хоча творчість в такій грі спирається на відтворення знайомого матеріалу, дитина вносить в нього своє тлумачення, вигадку, фантазію. Малюки не просто копіюють образи, а ніби комбінують своє уявлення, передають власне ставлення до зображеного, свої почуття, переживання.

У своїй роботі дотримуємось основних принципів програми (принципи — основні положення, що ви¬значають діяльність педагога, характер пі¬знавальної діяльності дітей.). А саме:

1. Принцип зв'язку з життям. Використову¬ємо літературні твори, малі фольклорні жанри, казки, зміст яких є відображенням реальної дійсності минулого і сьогодення нашого суспільства, людства взагалі. До¬бираємо сценарії вистав, близькі й зрозумілі дітям, спираємось в роботі з драмати¬зації на вміння і навички, набуті дітьми в процесі життя.

2. Принцип науковості. Будуємо роботу художньо-театральної студії з урахуван¬ням особливостей вікової дитячої психо¬логії (типів темпераменту, характеру ди¬тини, психічних процесів). Використову¬ємо в роботі багату театральну спадщину М. С. Щепкіна, В. І. Немировича-Данченка, К. С. Станіславського. Даємо можливість дітям розуміти й оперувати термінами театральної абетки. Спираємося в роботі художньо-театральної студії зі збагачення словникового запасу на мовленнєву ком¬петентність дитини.

3. Принцип систематичності в опануванні знань і навичок. Система занять із дітьми кожної вікової групи з театральної діяль¬ності.

4. Принцип доступності. Добираємо обігруваний матеріал згідно з віковими особливостями дітей та Базової програ¬ми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

5. Принцип свідомості й активності. Пояс¬нюємо дітям причинно-наслідкові зв'яз¬ки процесу праці над виставою і кінцевим результатом. Доводимо до їхньої свідомості значущість гри кожного з них для інших людей, для колективу. Спонукаємо дітей до активної взаємодії з педагогом, з іншими дітьми під час підготовки до вистави. За¬охочуємо прояви творчої ініціативи, самостійності, активності, фантазії.

6. Принцип міцності засвоєння набутих знань умінь і навичок. Систематично по¬вторюємо в різних формах, ситуаціях засоби виразності: міміка, жести, рухи, інтонація. Розвиваємо пам'ять, мислення, розширюємо світогляд.

7. Принцип індивідуального підходу до дітей в умовах колективної роботи. Шукємо, виявляємо, розвиваємо обдарованість у ді¬тей у контексті акторських знань, умінь, навичок. Гуманно ставимося до дитини: педагогічно вміло виправляємо помилки, коригуємо гру, заохочуємо, стимулюємо правильну поведінку та діяльність.

8. Принцип виховного змісту. Виховний ха¬рактер змісту сценаріїв вистав, аналіз по¬ведінки героїв, їхніх вчинків; уміння бути чемним у ролі глядача й актора; уболіван¬ня за якісно позитивний кінцевий резуль¬тат роботи з усього колективу, що працює над виставою.

9. Принцип наочності. Шлях дитячого пі¬знання починаємо з живого споглядання, пов'язуючи з обов'язковим суттєвим по¬єднанням. Адже дитина мислить форма¬ми, фарбами, відчуттями взагалі. Обов'язково залучаємо дітей до роботи з естетичного оформлення матеріалу — кос¬тюмів, декорацій, відеоматеріалу, музичного супроводу, використовуємо роль педагога як приклад для наслідування.



Finland inotur picma